укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44153, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2021.12.16
Роздрукувати твір

Андрій Теплов

ПОДРАНОК...

ПОДРАНОК

По тундре, навек промёрзлой,
где мрачен без света день,
впотьмах на коленях ползал,
попавший в капкан олень.
Отбился, видать, от стада.
Был молод и несмышлён.
Пред жизнью легла преграда,
нарушив её закон.
В округе метель бесилась.
Мороз на глазах зверел.
Из раны душа сочилась.
На грани звенел предел.
Ярмо, как назло, не рвалось,
и зубья капкан сцепил.
Казалось, осталась малость,
но не было больше сил.
Подранок уснул, как умер.
Снежинки укрыли труп...

И пусть этот стих безумен,
но Бог-то не слеп, не глух.

Егорка, таймыр-туземец,
охотник и сторожил,
как всякий полярный ненец
силки и капкан мостил.
Силок - на песца и зайца.
Капкан - росомахе плен.
В то утро Егор Пузайцев
поднялся с больных колен,
накинул тулуп, ушанку,
унты да на лыжи стал
и двинулся в путь... И санки
зачем-то впридачу взял.
Погода сложилась худо.
Пол дня до наметок брёл.
Но вскоре... заметил ЧУДО!
Парок из-под снега шёл.
Рванулся Егор к сугробу,
разрушил белёсый вал.
Внутри ледяного гроба
подранок едва дышал.
Судьбы оценив подарок,
опешил сперва старик,
но жизни не гас огарок.
Издал он душевный крик!
На сани взвалил беднягу,
избавил от тяжких пут.
С надеждой, прибавив шагу,
пустился в обратный путь...
Вернувшись в своё жилище,
найдёныша отогрел,
поставил питьё и пищу.
Сам рядом в сторонке сел.
И выходил, как ребёнка,
всю душу ему отдал,
и божьего оленёнка,
как Бога - Иисус назвал.

Весной отпустил на волю.
Но сердце всегда щемит,
когда над земным раздольем
красавец-олень летит...

14.12.2021

2021
© Андрій Теплов
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні