Опубліковано: 2021.10.02
Поетичний розділ: Філософська лірика

Андрій Теплов

Я улыбаюсь...

Я улыбаюсь... Что ещё надо?
Дурью не маюсь. В сердце отрада.
Птички щебечут. Реченька вьётся.
Эх! На природе здорово пьётся!!!
Выпить я рад бы... НО не желаю.
Хватит - в тумане. Полно по краю.
Взглядом тверёзым ЯВНО ПРИЯТНЕЙ
гладить берёзы, трогать опята,
шагом нешатким берег измерить,
другу в палатке тайну доверить,
шуткой случайной вызвать веселье,
утром проснуться не на похмелье...

Чайную розу в вазу поставлю,
трезвые грёзы чаем разбавлю.
В чудном порыве я не раскаюсь...

Что ещё нужно? Вновь УЛЫБАЮСЬ...

01.10.2021

2021
© Андрій Теплов
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/53078/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG