Завершилася вересня хода...
Третину шляху осінь подолала.
Хоча тепла вона й пожалкувала,
Нам не звикать, бо це ж бо не біда.

Пережили ми осінь не одну
І не одну ще маєм пережити.
Лиш треба в добре вірить і любити
Цей світ й чекать омріяну весну.

А ще збирати листя золоте,
Як зазвичай малі це роблять діти,
Щоб свій проїзд до весни оплатити
Й побачити, як вишня зацвіте.

Й зануритися у юнацькі сни,
Які весна дарує без оплати,
Хоч осінь нам грошей дає багато...
Отож вона прелюдія весни?