Опубліковано: 2021.10.01
Поетичний розділ: Філософська лірика

Андрій Теплов

Антитезы

Ветер горе косит, по домам разносит...
по полям да весям, по густым лесам.
На мирском просторе разгулялось горе,
разметалась плесень по святым местам.

Рядом радость бродит... летом тень наводит,
в лютый зимний вечер одарит теплом.
И, когда на грани тает ночь в стакане,
одинокой свечкой озарит ваш дом.

Черно-белых клавиш много на рояле.
Душу очищая, жжёт чужая боль.
Коль живёшь, как знаешь, - улыбнись в печали,
антитез вкушая: соль... диез-бемоль...

27.09.2021

2021
© Андрій Теплов
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/53073/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG