Опубліковано: 2021.09.28
Поетичний розділ: Верлібр, білий вірш

Сергій Негода

Орфей в моєму саду

Звук вилітає із ангела і лунає над садом.
Ангел бере високі ноти чистим голосом.
Малий ангел співає тихо, під спокій душі,
під гармонію мелодії життя.
 Співає так, мов плаче повітря.
Розтривожений чарівним сонцеграєм,
перетворенням голосу,
мій ніжний слух зачарований
співом,  чистотою голосу.
Тепер ангели плачуть у собі моєю піснею,
тому виступають сльози на моїх очах.
Граціозно плавають звуки у моєму саду.
Неповторно співає Орфей свою осінь,
аж мурашки по шкірі сверблять.
Жива луна просто резонує з моїм серцем,
жива луна дихає в мені від щирої пісні. 
Легка сила відчуття повітря на межі.
Гра звуків розширює простір грою вітру.
Диво живого подиху у голосі ангела.
Натхненна хвиля пронизує все навколо.
Вилітає звуками душа із мого тіла.
Тихий спів парить над старим садом.
Ангели, я більше не повернусь у своє тіло.





2021
© Сергій Негода
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/53063/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG