Опубліковано: 2021.09.18
Поетичний розділ: Пейзажна лірика

Тарас Іванів

Осень

…стану пить воспоминания
я гранёными стаканами
осень – в них
прозрачней спирта -
и твоих
лучей искринка….

Ты прощалась незамеченной
роза – наземь … рук невстреченность…
смехом эхо разлетелось
ты спиной коснулась тела….

и дары пришли прощальные
сами выбрав путь печальнее…..
села рядом и склонилась -
вЕками со мной сроднилась…..

нами выпито морозное
утро, когда снова врозь они….
пять сердец, два горизонта,
пальцы…
лоб…
зима….
и солнце….))

2021
© Тарас Іванів
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/53021/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG