Опубліковано: 2021.09.09
Поетичний розділ: Філософська лірика

Андрій Теплов

Время...

Время летит безвозвратно куда-то.
Свежеповато...
Мельком сквозь тучи является просинь.
Осень...
Птицы слезой омывают округу.
По кругу...
Желтые листья стыдливо краснеют.
Греет...
С лёгкой ноги осень кружится в танце.
Стансы...
Златом красотка малюет раздолье.
Доля...
Кануло в Лету ушедшее лето.
Где ты?..
Где-то впотьмах голос плачущей флейты.
Чей ты?..
Начата жизнь, - где кончается эго.
Снегом...
Вмиг пухом-прахом рассыплется бремя.
Время...

07.09.2021

2021
© Андрій Теплов
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/52991/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG