Опубліковано: 2021.08.21
Поетичний розділ: Філософська лірика

Андрій Теплов

Родина

А предо мной дорога песней льётся...
Куда ни глянь – родимые места.
Душа поёт, с восторгом сердце бьётся,
ведь это РОДИНА... Кто скажет, что не ТА?
Здесь всё своё – знакомое до боли.
Тут всё родное до седых глубин.
Знать не дано, как славно и доколе,
но чую верно: здесь я не один.
Пусть слог мой прост, банально незатейлив.
Но так хотелось в сотый раз понять!
Что, коль душа живая в бренном теле, –
не забывай свой дом, отца и мать...

16.08.2021г.

2021
© Андрій Теплов
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/52942/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG