Опубліковано: 2021.08.10
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Вiкторiя Тищенко

***

На серебристом серпе-побережье,
там, где любовь и ревность — игрушки,
роясь в камнях, от воды белоснежных,
женщина собирает ракушки.

Волны — роялем, что вечно расстроен.
Дальше — буйки, словно мокрые угли.
И собирая зернистый фунт соли,
лепит прибой свои белые ульи.

Тёмный купальник, скрыть многое силясь...
А в синеве — дымно-пёрою лентой —
облачко нежное отразилось
девочки тоненьким силуэтом.

Что вам с того, что лета — не иголки,
в области бёдер — досадные «ушки»?
На смутно-пенной морской тихомолке
женщина собирает ракушки.

2021
© Вiкторiя Тищенко
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/52905/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG