Опубліковано: 2021.06.26
Поетичний розділ: Філософська лірика

Андрій Теплов

Усталость

Усталые дни и усталые ночи…
Блуждает усталость по жилам и венам.
А сердце не плачет, устало хохочет,
лишь шаг остаётся до дна и измены.
Ведь жизнь – это миг, но неведомо длинный.
И мы продолжаем стремленье к вершине,
упрямо ползём, утопая в трясине,
улыбкой встречаем полёт лебединый.
Мечта – это миф, но чудесный и милый –
с любовью и верой надежду питает,
даёт безвозмездно последние силы,
блаженными грёзами рядом витает…

Витает… и тает… и тает… и тает…

21.06.2021г.    

2021
© Андрій Теплов
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/52785/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG