Гу-ся, гу-ся!
Чула, як услала ягушка духам!
Як я устала, Маруся.
Ягушка  в жупан
малюкам загулася.
Капут. Яга. А тут
птах Ра упав в калюжу.
Аж-ах, мчав на нас
Пан на журавлях,
лаються на крук-лад,
на скруту, на Ягу.
Я чую глуху запарюху-душу.
Надумав мчать аж з раю на Агарку.
Враз чайка, бач, наяву заклякла
в мармур, гарна чайка, враз -
друга райпуга, а там
Ягу втяв п'яту папуга.
Мала Маруся вся в чуттях.
Мама, правда,  я Бабу Ягу вжалив.
Така прудка ця клята баба яга.
Яка юна муза, якась, вся в татушках,
Така, як я, яка здуру зачахла на ґанку.
Як шпак уступнув на край Буга,
так там якраз вдягався Наратай.
Так далі слухай, Макс.
... а я в кущах, в трусах.
 Я сам...в яру... нап'яв галуззя.
Валька, побачила.  Так угадай,
як на таку важку красу
така мружа чара напала.
Бачу. Якраз на Балаган в саду.
Славна мука така на яблунях.
Жара спала, трава - вся суха,
аж сама люта сваха залягла
в кураях, як курка дурна.
 У нас бучай, хутча, та вдягайся,
хутча, кружляй на бучах Купала.
А тут пнув бабу-ягушку малюк.
 Баба Яга, здавайся, - я - птах Ра.
Макс, рухай в наступ нашу карму.
Від зляку хмура маруда
вчулась у духах.
Макс здуру хлюпнув
гасу у рай, так там в
клубанях баба яга
 знайшла   згаслу красу.
А у нас заганяли
страшну мару в пута.
А як нам нагадювать ватру.
А як мама стала в глуху зажуру.
Варто збуджувать круту муху,
махай на муху, як на бабу ягу.
Давай, баба яга, я затужу.
Я нарушаю клятву, дану
матусі, я на шляху на круту
пахучу райдугу, яку на кручах
закрутила блага Купала.
Навчу вас, Катя, кланяться,
будуть вам журавлі Наяву.
Лукава змахнула праву руку, 
взяв її стан в рунах курай.
Ач, сам Макс нажахану бабусю
налякався, пнув цю круглу
ляду, - ма, я не зірвуся на краю.
Макс вгруз в пахучу райдугу.
Бач, як ця райдуга зважа
на вашу, благу бабушку ягушку,
яка жалувалася, яка зараза,  вся в лавсанах.
Так я на суху траву змалу падала.
Та люта суха трава в колючках,
Упав, та на зраду. Ух, така злюка!!!
Гу-ся, гу-ся!  Гу-ся, гу-ся!
Заладяться в Бугу гусята.
Взув другу банальну вражу туфлю,
а на флангах баба взяла
русяву чару на жарт.
Була чужа, у снах
та в туманах ваша
руда райдуга.
Я на райдузі жую банан.
Як заплакала душа.
 зажурять гнану за смак.
Я нагнав Марусю,
чую я красу Чураю.
Так нада  збуджувать
карусель аж шлях.
Закатайся. Закатайся.
На пахучих райдугах Купала.
Уся ця канва чару запхана в зграю,
для начмана хана Ау. Чула мачула.
Рандух заблукав та зачах в Тютьках.
Так, бувай, стара рана в маслюках.
А душа бугая Буга, як в хащах.
Як павук, плуг нап'яв на браму.
Та ну, тлум, байду.
Злюча гадюка.
Надухався, нанюхався
Така падлюка. Ця зайда!
Яв-дух  втяв булавку
в бурявую
хустку свату.
Втюхав збут хутра.
Я замкнув запах
на нюх та на смак.
Налляв лукавого
трунку в Грааль.
Тут вам був рай,
тут зафарбуй Максу край,
Фарбуй татушку на руку, як картуш.
Так, я йду на звук. Бачу квартал.
А всю варту на аркуш взяв.
Пурха груба зграя шпачу  у саду.
Струм в пахвах. Буча.
Куча звуку, цунамі у вухах.
Жарка таюча туга в мацаках батька.
Чахла тванюка граду впала  на пашу.
Так з лугу  запах алярму та сказу.
Вдягайся, шантрапа.
Хватай пахучу райдугу!
Взувайся вусань,  наш Марс.
Мурка замуркала.
Наша взяла.