Вже двадцять сьоме літо я
в мобільній гарячці ревних рінгтонів.
Тепер мій Мінськ увесь компромісний,
переповнений чутками-невидимками.
Нелюдимі генеральчики - на рельєфах,
помірковано бурбонять про розстріли.
Бізнеса позиційно висять на статформах,
Студенти еволюціонують в  мережах.
Старі декорації на офісних монументах.
Я  застрягаю на дві хвилини в ліфті,
на диктаторському поверсі фортеці,
мене обганяють затворні штабісти,
полковники гонять геть усіх позаштатних,
у них в секретках таємні стратегії роздрату.
Підняті шефом  таємні літні прикази 2020-го,
статті не приховують підлу тактику
підархівні казуси внутрішньої логістики
між перевагами та штабними частинами.
Приховані веб-камери пишуть весь простір, 
Мій виклик держлінії до керованих дронів,
що обертаються навколо державної мережі,
сканують на великі монітори оперчастини
державні мости та розв'язки в центрі.
Легкий експрес-гелікоптер на порталі,
із ангару вирулює на взлітну смугу.
ГСМщики подають йому заправку.
У Мінську таємна інквизиція зацінює
мокшан, чукч, мордвин, мерь, удмуртів.
Ув'язнені помічені кольорами в камерах.
Приховані орієнтації на невдоволення.
Буквальна тиша. Повні камери в'язнів.
Отак координується розтерзана країна, у єресях
перетворюється на підступний монастир
демагогії  зради, заради безсмертя останнього
верховного інквизитора радянської єресі.
Тіла закатованих вивозять автозаками
вночі помірковані до крематоріїв.
Спалити тіло - це значить спростувати вину.
Укладений розпечений глузд мінчан.
Приречений до крематорію будь-хто.
У КАТІВНІ ВИКЛЮЧЕНИЙ СМАРТФОН.
АРЕШТОВАНИЙ АКАУНТ СТАЄ КОМЕТОЮ.
РОЗТЕРЗАНИЙ ФОРУМ ЗАЛИТИЙ ІНФОЮ.
ЗРУЙНОВАНИЙ БЛОК-ПРОСТІР БОТІВ.
ЛІКВІДОВАНИЙ МЕСЕДЖЕР НА ПОРТАЛІ КАТЮГ.