Годі! Бідолашна лихо-гроза
гателить із верховини,
розлітаються порвані онучі.
Страм, ґвалт. Гавкіт. Розбій.
Крик. Наруга на ганку. Чвари.
Підлі.  Єхидні. Підступні чутки.

Край не журиться за гонором
череванів, за мільйоном бідолах.
Досить жарко з гемонами шуму.
Подвиг. Блискавка гостро і стрімко
обриває гріхи-шпичаки шахтарів.
Памороч. Гамір. На таці гаряче.
Гризе гидь. Скрізь скрута. Ми не  раби.

Пекучі лозунги словорізів на щитах.
Бундючний грім-крикун голосить на плацу.
Гучний батіг рокоче-гуркоче на голодранців,
забавляє гордість міщан-копачів.
Рев. Втрата. Сум. Стежка пірчить.
Лукаві причини в темряві цвинтаря.

Кам'яниць гоньба. Пагорки цвинтаря.
Вродливий гаспид на стрічках-закликах
ударяє гарпником і гасить суголосні гонори.
Палає пелька-гордячка у сурмачів-горопах,
грає галай-лихом-жорствою в честь героїв.

Грабують газди господи в порожніх селах.
Лютують цілющі утиски в щедрих кублах.
Душний, паркий, пекучий час, гарує майдан.
Гідно гомонить мій край в гніздах. Галас.
Балакуча голота гудить в гармидері.
Погорілище сходу. Пожарище слави дідів.

Метушня в очах. Погрози. Галасує майдан, свариться. Саботує підкуп рептилій.
Гарцюють лепські чолові та брати-сотники.
Душать небог свавільні базари злидарів,
Повсюди голі раби, вже ж надто палкі, босі.
На трибуні елегантна босота, а під нею
одна карлючкувата біднота і гендлярі.


Марні шлапаки ще в підлітках,
підозрілі лестуни, підлизи у хвості,
слабі обірванці, підневільні головорізи.
Гладкі пани наймають
голінастих дзигарів,
аби каверзи гніту наймитів
на плечах повій співали.

Інтриги лукавих здатні на всякі свавілля, 
добрі фальші на гожих гультіпаках, чвань,
підпільні хитрощі геть підступні  в розкоші.
Голомозі розбишаки, мов подерті півні,
з бравурними пихами шукають
підрядників в охороні. Блиски в очах
помічників, підсобників, секретарів запитів.
Лихі глитаї, геркулеси, силачі-мерзоти.
Словорізи із заворотом сорому громил.