Опубліковано: 2021.05.26
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Мария Сакали

Больно!

В этой кипени мая,
неге солнца вокруг,
что любовно ласкает
даже высохший сук,
я бреду им чужая -
шрам, синдром или струп,
застарелый недуг.

Затеряться б в раздолье,
слившись с тёплым лучом,
шалым ветром над взморьем;
стать кленовым листком
с клейкой, трепетной новью...

Мне прижаться б к берёзе
ранним утром щекой,
расставаясь с тоской,
каждой клеткою мозга
ощущая покой,
тихий, благостный звон:
"Мир для радости создан
от начала времён".

Но кому нужен стон,
кто братается с болью?!
У берёз белоствольных
светел, чист горизонт,
мой же - фронт грозовой
только, только и только!

В нём душевный надлом -
плащ с кровавым подбоем -
треплет шквал горевой
вместе с граем ворон
над пожухлой стернёю,
и разносится полем:
"Больно, больно мне, больно!"

24-26 мая 2021 г

2021
Киев
© Мария Сакали
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/52704/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG