Опубліковано: 2021.05.14
Поетичний розділ: Філософська лірика

Сергій Негода

Обманутий

Весна хоче бути гірко обманутою.
Багато вітрів пролетіли повз неї в гаї.
Нехай цвітуть і пахнуть в саду яблуні.
За власним бажання ідуть травневі дощі.
Покоритись тільки світам та плину річок.

Весна змінює наш час на пошуки зерна.
Міцне здоров'я варте сенсу, якщо є гроші.
Доброгиня подорожує, змінюючи шляхи.
Оселедець на макітрі росте і нічого не тямить.
Привіт, веснянко! Сьогодні ті, котрі раби,
що побачать тебе, перевтіляться в квіти.

Весно, ти одна для всіх, але проти мене.
Знай, якщо любиш сховатися від усіх,
хто не раб у своєї волі,
то халепа для своєї держави.
Ніколи не потрапляє на очі мені моя воля,
бо я її тямущий раб.
Проте завжди радіє на очах благодатна віра,
бо я її природний власник.
Як, Боже, тобі вдається не перемагати самого себе? Невже, ти теж раб своєї долі.

2021
© Сергій Негода
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/52672/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG