потоптало степ слідів неволею адже хоче хтось того чи ні сильцями ми сплетені із долею і на полюванні й на війні та покраяні свобод галузками знають долі сіті навісні що волокна в них не є мотузками а скоріш потічки потайні річища вгрузають в землю жилами розмивають землю ручаї і сердець грудки що стали хвилями набувають волі течії
Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”