Опубліковано: 2021.04.27
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Вiкторiя Тищенко

***

...всё красные крыши - бубновая масть.
А воздух – сиренево-фрезов.
Ах, Вильнюс, бывала я здесь только раз,
и то между прочим – проездом.

На площади душной была толкотня
(мякиной дорожной – усталость).
Ответила тихим приветствием я
на мило-журчащее: «Лабас...».

Растаял пломбир – лёд с двузначащим «аз»
в неласковом том девяностом.
И мама спросила меня, удивясь:
«Откуда ты знаешь литовский?»

Не знала ответа... И странное: «Вот.
Откликнулось что-то...».
Сигналя,
умытый автобус увёз на курорт –
к источникам Друскининкая.

Теперь всё смешалось: и Вильнюс, и гул
дождя, крыш поднебник неплоский.
А всё ж разгадать до сих пор не могу,
откуда я знала литовский.

2021
© Вiкторiя Тищенко
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/52595/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG