Стоять розчахнуті хати у розпачі. Гудить рація. Радіоактивна промзона. Вразила всі рекреації на кордонах. Обпалений околот реактора марить. На блоці стався пекельний вибух. -: Запала свинцева жара в райдугах! Радіаційна хмара-простирадлом накрила неходжені вами в отавах криві стежки весняної ліквідації. Бачиш розпростертий лабаз, весь просяк могутніми ядрами, протонами воскресіння знахурів. Осоння лози над туманною Прип'яттю. Колообіг порожнечі в блискітках чахне. Прошарок возносе зірча обелісками. А полум'я ламає його з окрайчиком. Радіацією охоплено весь регіон. -: Це отак на живих очах немає сліз, вибухнув четвертий енергоблок, вигорів. Світяться дрібочки в прозорій рані. Марять током опуклі світлячки, бринить диворай силуетами. Видзвонюють ангели свавільному. Страх. Майор мовчки сказав: "Виганяйте з фортеці привидів." Яскраві примари зотлілих квазар-комарів віддаленілись. А тут є кордон, а там активні осколки, активотовкмачки в загреблі. Багряні колони авт під химерами. Осяяні кварками стрункі явори Ірпеня. Від хат аж до автотраси усіх вигонять. Дзвінко дзижчить у вухах вистронцієні гніви Господа. Од, тобі і стоосяйна хвороба! Рев сирен. Прозрівають пропахчені. Хутко збирай монатки. Жваво! Гонять. Давай швидко. Рябить полохливий кварк бентеги. Сигналить граніт в полюсі душі. Покалічена річка лукавить смертю. Так ясно колисає зарядом радіації. Над тобою світять комахи розчаровані. Глючать струни у великій силі ядер. Тягачі, самоскити, трактори, ... Корови, собаки, коти, кози, ... Ранім ранком ячать лелеки. А ти став як пророк Ілля. Світла плазма в очах. Чутлива шкіра горить і пече. Яка кам'яна роса, ширяє важка. Ця чорнобильська сльоза з вогнем. Жива жага нейтронів крізь безвісти. Виселяють з осель, із домів, із будівль. Райдуга чорного ранку жаром вросла. Вранішня роса пропала безслідно. Замурована ржава вода. Іржава техніка. Вагомо-болюча рахітна гора брухту. Здавалось, час конвалій всотала доба. Нишком шепочуться в кураї два хрущі. Висока чорна хмара над жвавою трасою. Рвуться в напрузі втомлені вартові. Ранок наповнює реверанси агронома. До нього приїхав на зомбіку фізик-ядерщик. Продемонстрував приладом його дозу. Не витримав агроном, завмер, немов зомбі. Зверху страшна діра над перекриттям. Зблиски розбуджених ядер рвуть пітьму. Прострелило дах. Горить над брамою. Зашкалює, писк. Пастка подвоєнь примар. Потік цвіт кульбаби. Вчора прабабця насадила собі картопельки під саму межу. Мерехтить совість ратая в потопі тіней. Заграв у вусі комар. Маестро струсів завмер. Метушня виперлась над потворами безвісти. Волохата паленіюча хмара над пацанятами розвіялася, злиняла над димярами. Звільнені хати з мотлохом навстіж. зачаїлися примарами над рамами-ранами. Зароїлася хвилями, загойдалася прірва. Шарахнула в шахті, тарахнула, гахнула. Наповзла струнами, набігла і спурхнула. Над усе бомбанула, панорамно виросла. Невсипущими ядрами рішуче зблиснула. Затахкали частинки, зажахкали хвильки. Закахкали струми, запахкали напруги. З вчорашнього дня заклацали лахманці. Хтось заклав понад норми шпал в реактор. Отаке, просто побожне, яке там волання. Натомлене жерло спекоти завалене. Клацають в інкубації розбуджені ядра. Пац, жорсткий гарт, обпечене здоров'я. Гелікоптери квяцали над інгаляціями. Та нам задарма багато сонця жмурять. З одного жовтоволосого колоска виросло. Штурман на трьох таких роботах працював. Час на чатах. Розчахнений агрегатор. Стрімголов проникає, спалахує відчай. Стоять: кашовар, хмара, дощ, топка. Двом неповторним святам: одна заварка справжнього чаю. Смак захмарного напою. Яка прозора пахощ, а як палає навколо. Реанімація опромінених переповнена. Очевидний неспокій востаннє таємниць. Без грошей, без мрій, без погорди солярій, всі беззахисні знахідки, в дряхлих лахах. Розчахнуті намети для резервації героїв. Пропахлі радіацією сплять на розкладках. Активні ліквідатори гальванізують, як зомбі. Конвеєр з медіацією вульгарних військових. Мотивуються замурзані самогіпнозом. Примітивні ійони озонують, мов геймери. Телефонна цивілізація в диспетчерів щільна. Ситуація розпанаханого, розіп'ятого реактора...
|