укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44153, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2021.03.19
Роздрукувати твір

В'ячеслав Рассипаєв

МХ-470

Победили котлеты. С тех пор я тяну петуха
за искусственный хвост, натюрморту молясь при лучине.
Несварение песен с рассветом, закат впопыхах,
табуретка, которую снизу клопы подточили…

Может быть, так и надо во имя отместки за грех:
я ж не думал военнообязанным быть у нациста.
Результат – нахожу репьяхи в кабачковой икре
и сопутствующий комментарий: «Хоть этим насыться!»

Справедливо, наверно: вся юность прошла дикарём
по лесам, по лугам – в сумасбродный обход институтов,
но покуда казалось, что пик Волшебства покорён,
понималось, что божьи копыта растут не оттуда.

Волшебство… Щегольство симбиоза наук и шумих.
Пляска масла и сока в бутылке ослепшего Клейна.
Технофильская похоть, как шарик, сдувается вмиг,
а котлеты близ пристани крутятся в массе желейной.

Силюсь выразить мелкий восторг – получается «гав!»,
да во сне постоянное «хрю!» за тарелкой солянки.
Саранча вылетает из пазух дымящихся трав,
жрёт каштаны – видать, экологию тянет за лямки.

И опять шоумен выхваляется новым авто.
Что ж не давишься в честь каждой тётки восьмым хачапури?
Западло было деньги и жизнь отложить на потом,
ожидая у моря жемчужно-рубиновой бури?..

Он не понял вопроса. Он просто живёт как живёт;
там котлеты с прекрасным на пыльных коврах не боролись.
Пусть там трижды скромней география пней и колод –
вместо стержня там вряд ли зияет передняя прорезь.

Идеального тела там нет: что-то пёс покусал,
а какие-то зубы утеряны за гаражами –
только там у котлет не срослось победить паруса,
чтоб поваренной книгой отмахиваться при пожаре.

2021
© В'ячеслав Рассипаєв
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні