І хай би шлях скривала сивина. Дівчата діставали б нас ві снах. І синій сніг зими блищав навкіс. Вгинався в синяві гарячий дріт. І ми згадали наших братиків. Наш східний край і відблиски заграв. Звитяг тяжка живиця - злива й грім. Я зазирав в надії, у щастя цих хатів. Живі співанки висій на схід-шлях. На радість жита похилились віти, зазнавши тьми убитих на війні. А ти прийти живим із східної живиці. Так, ти навчайсь найтяжчих мрій. Вбирай під вії біль з її криниці. Дівчат з вінками ниві привітай. Блакитний світ світання в запашниці. Квітки хмільні, ти наливай, в чарки. Жадання лавр, не для гарячих ран життя. Над нами сизий дим і чистий чар. Хай мчить навстріч життя. Гайда! Прийми три краплі за наш край. Хай на вітрах пашить наш гай. Хай запашна хлібина з вітряка на дні життя вшива нам рай.
|