Опубліковано: 2021.02.23
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Олена Асачова

Шагреневая кожа

Стала шагреневой кожа –
Меня почти не осталось.
Чувства, наверное, тоже.
Терпенья – самую малость.

Не оценил и не принял
Встречи, подаренной свыше.
Я не модель и не прима,
Но как же любила, слышишь!

Воспоминания – пращей,
Как атрибуты драмы.
Болью не проходящей
Кожи шагреневой шрамы.

2021
© Олена Асачова
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/52390/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG