Опубліковано: 2021.02.19
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Олена Асачова

Бывшая...

Для тебя я никем не стала:
Ни любимою, ни женой.
А надломленных дней лекало
Подошло только мне одной.

По фигуре изгиб печали
И к лицу мне тоска и грусть.
А досада и злость кричали:
Больше в прошлое не вернусь!

Колыбелью года качало…
Убаюкивать не пришлось.
По тебе все реже скучала,
Как собака, догрызшая кость.

Убежала бы… Кто ж неволил?
И была бы своя стезя…
Ты одной мне стареть позволил,
А такое простить нельзя!

2021
© Олена Асачова
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/52371/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG