укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44192, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2021.02.16
Роздрукувати твір

Варел Лозовий

***

Я не забуду,
ніц ніколи не забуду,
як ти, на мене люта, втнула ляльку вуду,
всю наїжачивши її жмутиськом шпичаків…
Як хрипко в ніч когут тоді дарма запів!

Відтоді світ зробивсь мені не милий
через якусь брикату, заздрісну кобилу,
що розгубила всі підкови по шляхах
та вкоїла, нікчема, повний швах.

Позбулась честі, шани й цноти
по лупанарах. І до темної роботи
вдалась брудна, бридка почвара…
А мені кара – нізашо!

Та я ж - такая цяця-ляля,
найперша на всі села краля,
а ти – опудало і шкапа!
І от тепер, гадюча лапа,
ти мене збавила всуціль.
По всіх кутках береться цвіль,
сохне стегно, марніє врода,
і вже в негоду та й в погоду
мені паршиво, хоч вчепись,
та беперервно нудить скрізь.

Бере за барки стара сука,
ледача сука депресуха
і тягне невідступно в гріб…
За гріш най тебе продадуть в Магріб!
В бордель дешевий, курво хтива,
щоб ти насичитись там вспіла
гнилизним сім’ям чорних прутнів,
щоби тобі теж так стало скрутно
і непролазно,  як мені,
в трюмній тисняві день при дні.

Щоб ти згадала, влізши в буду,
як ти змотала ляльку вуду,
підступна суко - не сестра!
Тебе за це забити тра.
Вона - зважайте, чесні люде! -
на мене втнула ляльку вуду,
а я й не знаю, вдіять шо.
То шо мені робити, шо?

О! Я ніколи, ніц ніколи, не забуду,
як накрутила ти оту мотанку вуду,
зі сплутаних ниток дурну мотанку!
Як Вася з армії верне, тоді на танку,
на своїм танку
на обійстя ваше заверне
та відомстить ледачій хвойді
за мене.

2021
© Варел Лозовий
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні