Опубліковано: 2021.02.14
Поетичний розділ: Пейзажна лірика

Тарас Іванів

ВОЗВРАЩЕНИЕ

                                                                                       
этот стих весом в сердце,
этот стих
длинною в оставшуюся жизнь,
он не спет, не станцован,  не слеплен  ещё,
он - полностью из пустоты ...
окаймлённый зимними рассветами,
из сплошного влюблённого "ТЫ!",
что им прошлое было согрето,
как отеля калифорния сны...
Время и любовь необратимы - светом
упираются в край космоса... там,
знаю, что есть уже где-то,  
были всегда, - наши с тобой следы...))

2021
© Тарас Іванів
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/52358/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG