Сергій НегодаПростота без помпи.Простота без помпи - сестра таланту. Мінімалізм без натовпу - брат мистецтву. Вітання кулачками в перчатках - одними очима. Інаугурація в чорних, білих, блакитних масках - без вуст. Ютуб зирить на все із простих смартфонів. Мабуть я. Мабуть ти. Мабуть ті. Мабуть всі. Уціліли... явлені...живцем...ген-ген. Церемоніальна сцена Капітолія заповнена. Тут усі ранги привязані до розташування. Оркестр наповнює простір акордами. А навколо майдану чорні тачки з секюріті. Жодного зіваки, лише корифеї еліти. Мабуть ви. Мабуть ми. Мабуть він. Мабуть свій. Уціліли... натхнені...дощем...ген-ген. Процедура виходу на люди - безлюдна. Відкриття з настановами і з молитвами. Гімн Леді Гаги з дифузійними мелізмами. Протокол присяги чітко озвучений. Сивий президент радіє опісля присяги. Мабуть там. Мабуть тут. Мабуть десь. Мабуть всюд. Уціліли... наречені...на арені...ген-ген. До сліз торкає рідних доля сто-річного мудреця. І ні слова про те, що поголені, ще живі та скупі. Розкрилились душі після віршів поеткині. Відкрили свої шляхи небеса і всі побачили вирій. Стиснулося серце. Закрилися очі. Тихе диво. Мабуть край. Мабуть низ. Мабуть верх. Мабуть вись. Уціліли...нуждені...в ойкумені... ген-ген. Проносять штандарти вздовж Капітолію. Тихо у Білому Домі. Проте порожньо на поляні... На зеленому газоні немає таблички "не заходити". У Вашингтоні дерева без листя. Стоять обморожені. Квадратні хвилі на гальмах лише у фейсбуці та в твітері. Мабуть вій. Мабуть рій. Мабуть рай. Мабуть грай. Уціліли...дивертисменти душі...ген-ген. Відрив мозку. Це ти. Безшабашний шаман. Злетіла криша. Красава. Полетіла душа. Небесний кайф ловить на розвороті вітру. І як це твориться! Перевертає геть всього. Звідки беруться такі добрі і щирі голоси тут, які чую у Вашингтоні перед Лінкольнем. Мабуть зов. Мабуть лов. Мабуть чар. Мабуть жар. Уціліли...презенти блажених...ген-ген. Найтонші струни звучать. Пропускають через себе невидимих метеликів і джмелів. Не уявляю, як підвис! Не збагну - невагомість. Чистий звук серця. Легкий подих живих. Безмежні емоції кохання. Це ти. От. Шаманка! Мабуть фея. Мабуть шлея. Мабуть рея. Мабуть алея. Уціліли...фенікси шалених...ген-ген. Чуйний роман, немов пір'ям пишуть сойки. Неможливо дочитати. Без сліз плачу над ним. Я тебе боготворю, думо. Я молюсь за тебе. Ціле життя подароване щастю в любові. Золота доля моя. Срібло волі моєї. Я і ти.
|
2021 © Сергій Негода |