укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44155, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2021.01.09
Роздрукувати твір

Вiкторiя Тищенко

***

Рукав виноградника – нити-усы –

зеленым как наново смётан.

И солнце открыло лазейку лозы,

и в ней  наливается медом.



Растет виноград, озорной завиток.

Он лозы сплетает недаром –

как будто играет в игру «ручеек»

и прячет влюбленную пару.



Растет виноград, взяв простор в оборот.

Не знает сквозь вечную радость:

погибнет он, если к нему не придет

один пожилой виноградарь.



Служака сутулый зеленым глазам

покажется скучным и старым...

Он воду приносит к лоз ловким ногам —

из резвых рек резервуара.



И пусть нелегка эта ноша. Притом

не разнообразна работа:

однажды вода станет сладким вином,

как солнце – сочащимся медом.



Созвездия-гроздья впитают всё, что

на юге и рьяно, и пылко.

Их перебродившая кровь потечет

в аорты стеклянных бутылок.



И станет точь-в-точь подходящим ключом

к речам (о, надеюсь – без злости!),

когда угостятся домашним вином

друзья и случайные гости.



И как это часто бывает: сквозь смех

и тостов отборных фриволье

укроются двое при всех – ото всех –

в лесу разномастном застолья.



И будут болтать они – так, ни о чём.

В словесном пустототрясенье

вино отопрет своим красным ключом

руки очень робкой движенье.



И взгляд... И поймут они: это навек –

врозь, вместе – где б ни были оба...

Под солнцем июльским идет человек,

в вино превращающий воду.

2021
© Вiкторiя Тищенко
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні