Опубліковано: 2021.01.01
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Мария Сакали

Новогодний диптих

Декабрь рыдал дождями аномальными,
в туманах депрессивных исходил;
был май - души покоя заастральнее,
был артефактом и воспоминаньем он
средь прошлого раскопанных могил.
День одолжил у полночи чернил -
замазать свою копию зеркальную -
настолько сам себе он стал постыл...

Мгновенья то плелись устало дрогами,
то застывали соляным столбом,
и в каждом - содержание убогое,
да было ли оно вообще в ином!
Раз в голове теснилось окаянное,
и без того шинельный небосвод
закрыв своими буквами заглавными,
похожими на свечи поминальные:
"И 41-ый ведь когда-то ждали мы,
с восторгом пили за его приход!"
            *    *   *
Уходит год... Царевной Несмеяною
стоит его преемник у ворот,
храня под многотонными забралами,
всё то, что он на шарик принесёт -
любой из дней - во тьме загадок сот -
твоих, моих... Мы чашу пьём заздравную -
а за здоровье Сфинкса пить-то надо ли?
Обмыть приобретенье безоглядное -
терра инкогнит более трёхсот,
котов в мешках - традиция престранная...

30 декабря 2020 г - 2 января 2020 г

2021
Киев
© Мария Сакали
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/52193/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG