укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44153, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2020.12.18
Роздрукувати твір

В'ячеслав Рассипаєв

МХ-454

Мне бы услышать от самого непримиримого психиатра,
что я себе всё внушил, что Димон ничего не умеет –
в каждом окне запел бы изумлённый Синатра,
оживляя шкатулки, зеркала и камеи.

Птица какая… Димон! Жопа кроссовок ярче.
Мне ещё напоминали, что зависть – плохое чувство,
а оказалось, что это – глюк по фамилии Парчер:
хочешь – не замечай его; правильно лишь прищурься.

Мне бы бесплатную справку о раздвоении личности –
то бишь о том, что я – настоящий – здоров, как белогвардеец!
Что там второе – не парит. Пусть даже в Гугле не ищется.
Есть – и не будет. Считайте, свистулька куда-то делась.

Кремировал ту свистульку или испорченный тетрис –
где там статья за убийство кажущихся материй?
Увидел мираж – сожри. Правда, потом проветрись –
парк посети, планетарий, виварий да кафетерий.

Мало ли как на обратном захвате серотонина
реагирует даль за потёртой советской шторой?
Первые сорок лет болезнь-таки осквернила;
надо освобождаться из-под диктата вздора.

Вот рыжеокое солнышко, вот анютины глазки –
самый что ни на есть полигон для заветных съёмок…
Галлюцинацией лучше был бы кедр гималайский
или гора в цикламенах и эустомах.

Зябкий ноябрь – на то и противофаза мая,
чтобы со взлётных лент в безумно цветущих розах
силой свинцовых циклонов сметать шеренги моаи –
важных, как гуси, ценных, как пыль и паче вахтёров борзых.

Я хочу быть здоровым. И я буду здоровым.
Выполю сорняки, сожгу посреди перекрёстка –
и будет вместо кагора пожизненное ситро вам,
скульпторы чёрт-те чего из разноцветного воска.

2020
© В'ячеслав Рассипаєв
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні