Опубліковано: 2020.11.27
Поетичний розділ: Інтимна лірика

Андрій Теплов

Без слов

Я не спешу сказать…
Может быть, в сотый раз
молча стремлюсь объять
образ любимых глаз.
Сердцем стремлюсь постичь
мудрости глубину.
Некого нам винить
в том, что идём ко дну.
Некому нам пенять.
Да, разве в этом суть?
Если нет сил летать, –
можно лишь палку гнуть,
и быть самим собой…
Жизнь не переписать.
Только вдвоём с тобой
нам до конца стоять.
В хитросплетенье душ
музыка вещих снов.
Если ЛЮБОВЬ не чушь, –
всё ты поймёшь без слов…

27.11.2020г.

2020
© Андрій Теплов
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/52076/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG