Сергій НегодаСиньоводська битва Сині мужі бунтівних синів у синій вирві битви. Грім-духівник прилип у хирлизий Дмитрів двір. Жир чи імбир. Дурниці! Чмулий сивир тут річки. Суніт тільки шнирить. Із блисків ізвиристий кінь. Стихирій ушир дружини. У Сквирі - стрій турів. Сутінки згулих. Вирились у виручій синіх бугрів. Їхній візир, ізвручивсь, іздирників з'їв сирник. Тьху! Зиркнув у рів. Стріли всюди. Фиркнув. Стій! Чвиркнув. Пху! Придирливий мундирник, гурць, блудник ти здирливий. У кислу міну вприскнув сиву лисину. Бжик! Убрід. Буксирчик із крутивирів схирів. Підвів - криців біс. Кумис був твій. Спис був мій. Свист. Писк. Вискіт. Скинув лисий тумен півмиски. Зблиснув клинки. Кислий кумис. Жучиськнувсь збігу. Вислуг нікуди. Ти вислужив усі вислухи хлистів. Звутись хлист. Ти біглий - і в піт і в гриву, - грицюй! Увігнись! Брилі лучників із вузлів, вітистий гриць згубив. Твій буйний кінь, ух, буйлиця, витвір ігристий Брут. Грудистий свумисник, мій буй-дуб Куріївичів. Кігтистий твій Мулич утиснув Куниціїв дух. Лиці руни слюди в мускулистій руці. Мстиш. Інистий сурінь і мливистий Турвищ. Кличінь! Тілистий вистіб з тюсьми із-під гузни. Крутій. Пушистий курсист від дідиськ утік. Блідий. Рубчиські юрми здурілись. Тютюни їх чудні. Удільні хвисьнули із вусиськ. Утричі упріли. У Лівчину димку вибили курську-чудурську. Гнучи, тут випнувсь із упирів риссю іврит. Скит спіритів рільнюю. Гуси. Кури. Буйли із Тьми. Візит зустрів щит візирів. Ти із куниськів. Мусиш синів знурити тут. Згубити мушу усіх. Бурлить бій кручитилів. Підбились, збитнівши. Углибивсь кінь в сліпицю. Гицнувсь в живицю. Підвузлили втуги. Ух! Дві стріли - у ключиці. Приблудились вбивці. Підживились усі в гнилиці. Стужились в стрій. Улились у бій звіросмутів. Відтицьнули кпини у круглий й випуклий бій. Підскиглив тур, спритужившись кінь, від стріл. Змилився в піт. Пихнув. Скривились буслихи. Випрудив синю річку у рів. Чмихнув. Відімстивсь. Упустили штурм крутих чурків. Присвітлись сюди. Зжурились у лісі хитрі бунчуки. Грифи і бусли. Підкусили їхні усипні кути в притиск стрижів. Утруднились, згугнулись, увільнили сдухів. Брудні усі дні. Усім тут притульник різні. Витік глум сурми умить. Миттю схитнулись щити вихристів, їм сипнули хмурі стріли кручугів. Житню ківш притулили руки. Білу крицю душі скинули з кибитки. Видки усім ширину рівнин. Клуб півручних кликів, виблиск стріл миттю збіг. Від інквизицій пішли вихитульні крульці із пнів. І крихітні круки чкурнули у підчихвіст Мокши. Лихі звихрини вигнуті зрубки. Штих. Штрих криць. Сріблисті туми в хурті відлунились в кути. Вихристі іскри в грубі підзубрили клинки. Спричинили укупі укріпитись із трупів в кістки. Учинили всліпу гульбищулу, як витрусіль-біль. Крилучі літуни скрутили ці вибиті круги ріки. У хвіст їм лихву! Від візників мужніх - Рушій.
|
2020 © Сергій Негода |