укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44153, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2020.11.09
Роздрукувати твір

Ольга Брагіна

***

я никогда не путешествовала автостопом я не знаю как выглядит Европа за пределами Ужгорода где знак "до Европы 2 километра" я просто не стала кем-то
любить уважать на день рождения звать вместе гештальты закрывать как форточки из которых дует вечность скажи ты мне что там извне
как мы родились при мире привыкли жить при войне с трудом конечно из французских булочных вышли на свет оказалось что там снаружи ничего нет
шли по улице отламывали по кусочку твердый багет думали что жизнь такова что молоко и мед льются из рукава что кисельные берега отремонтированные дороги что всё в этом лучшем из миров просто не может быть плохо
так мы лишними стали сами себе не зная о чем говорить с собою так эхо вторит прибою на теплой земле всегда чужой вот мы внутри кокона нить вокруг шеи волна захлестнет тебя так что не поговорить с нею на равных или любовь или смерть или снаружи на тело моли смотреть
так мы лишними стали блуждая по улицам юга уличная еда исчезла из нашего рациона вот смотри внучок что было здесь во время оно рай для хипстеров ад для девиц лежбище масок и рукавиц  
так мы блуждали и свет наше тело в себе растворил так подземка случайных перил в наше тело впивалась так разрезали нас пополам и на храм собирала старушка и кто ты у нас не спросили ты в гарнитуру кричишь все договоренности в силе но сил уже нет для ответа так нас уносила поземка в пустые дома заселившихся прежде так нас содержали в холе в надежде что мир перекроить это всё равно что ближнего возлюбить всё равно что полюбить себя как другого всё равно что найти верное слово
но не было для нас ничего здесь дорогого поэтому все договоренности перечеркнули как себя из нуля не родится новое так из города не родится что бы тебе еще придумать я никогда не

2020
© Ольга Брагіна
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні