Опубліковано: 2020.10.26
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Мария Сакали

Приди, строка!

Приди, строка, из далей заастральных...
Не столько мудрой, сколько беспечальной!
Сперва в капельно-мартовском звучаньи;
потом в пастельно-акварельный зал
апреля звать сознанье не устань.
Там неба голубеющий кристалл
зарёй надежды привечает рань,
и мир, юнцом на цыпочки привстав,
так ждёт и верит: продолженье глав
не сгубят тени навьего крыла...

И, наконец, шальная кипень мая,
войди в строку, безудержно питая
её полей раздольных зеленями,
беспечно гомонящими ветрами,
зовущими в свою чуднУю стаю:
"Не кипишуй, паруйся только с нами -
есть ты и высь, а в ней хозяин - миг -
перед его минутностью склонись!
Целуй края парчово-красных риз
или в порыве страсти к ним прижмись...
Забудь, забудь про жизни эпикриз!"

25-27 октября 2020 г

2020
Киев
© Мария Сакали
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/51975/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG