Я тут,  - для всіх.  Ти там, - для себе.
Чи вірю в тебе? Знай, ти мрія, віро!..
Я вірю, хай живе, - і верне собі себе.
Отут! Де не ціль рухає мною, а воля.
Чомусь недоля рухає мною в біль.
Це ще не смерть душі. Тіло болить.

Князь тіней з міста мого зник. Ти де це зник!?
Чи ти лиш для тих, хто в ночі згадує день.
Знову гнів примар із вікон та вітрин. Штрик.
Якби це було позавчора, то сталась би фішка.
В якій надії поет? Цей ґонг чують лише двоє.
Цей жарт  в мене, як жар, що тіла обожнює в Бога.


А тут нема мене і тебе. Оце то кіно в ілюзіях.
І ось моя і ваша тлінь лише в цих звуках грає.
А ви зі мною і вам не все одно, де моя лінь.
Що ці дві мари - неначе сто повій. Аж дух під тілом.
Мій голос, мовби міна часу, ти - злий в три горла.
А чи душа не зі мною? Та я ось. Я молю тобі добра.