укр       рус
Авторiв: 413, творiв: 42217, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2020.10.24
Роздрукувати твір

Ольга Нікітіна

Відчуваю

Антивоенная песня

Ой відчуваю, ой відчуваю
Як земля рідна стогне та палає
Як на кожну на хату
Зазіхають гармати!
Чорні птахи злетілися у стаї
Важко гучно зітхає
Від поранень страждає
Молодий козаченько помирає
Мій народ потерпає
Мабудь Бог один знає
Скільки наших життів ще зібгає!?
Ані кращої долі,
Ані козацької волі
До могил нас женуть генерали
Їх доньки та синочки
Всі по теплих куточках -
За кордони подалі повтікали.
Озирнися й побачиш
Як сиротонько плаче
Що казатимеш ти їй про свободу?
Руйнувати й вбивати,
Роду кров проливати -
Шлях ганебний в забуття темну воду!
Десь зозуля кукує,
Твої рочки рахує
"Не зупинься" - благає мила твоя
Повертайся, солдате!
До батьківської хати
Ця війна не твоя і не моя!

Дословный русский перевод:
Ой, чувствую как земля родная стонет и пылает, как на каждую хату посягают орудия! Чёрные птицы слетелись в стаи. Тяжко громко вздыхает, от ранений страдает, молодой казачёк умирает. Мой народ терпит бедствие, наверное Бог один знает, сколько наших жизней ещё скомкает. Ни лучшей доли, ни казацкой воли - в могилы нас гонят генералы! Их дочки и сыночки - все по тёплым уголочкам за границу подальше убежали. Оглянись и увидишь, как сирота плачет - что скажешь ты ей про свободу? Разрушать и убивать, Рода кровь проливать - путь позорный в забвения тёмную воду! Где-то кукушка кукует, твои годы считает... "Не остановись" - умоляет милая твоя. Возвращайся, солдат, в отчий дом! Эта война - не твоя и не моя!

2020
Харьков
© Ольга Нікітіна
© музика: Ольга Нікітіна
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2021 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні