Опубліковано: 2020.09.13
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Олександр Афонін

***

Спекотний день. У парку навіть млосно.
Повітря — мов вода в Дніпрі тече.
З високих круч як на долоні острів*
Й Лівобережне Києва плече.
У мареві троєщинські будівлі
Пливуть мов білосніжні кораблі,
В таку спекоту зовсім і не дивно,
Що майже не торкаючись землі.
Ба, навіть голуби, до всього звичні,
Не просять їжі і не пристають,
Фонтани обліпили всі столичні
І теплу воду безперервно п'ють.
Серпневе сонце в небі так палає,
Що спасу навіть і в тіні нема,
Бо це ще літо, якщо хтось не знає,
А осінь там, попереду... Й зима.

2020
© Олександр Афонін
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/51860/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG