укр       рус
Авторiв: 413, творiв: 42212, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2020.08.05
Роздрукувати твір

Сергій Негода

Кіху-кухі

Борсуки чкурнули у білу ілюзію дір,  
звурджуючи усі глузди з дубів, - гавкун.
Друботуньки виділузіються, ут, ці звірючки, -
булькнулись, вигулькнулись з трясунів,
викічують каюк, тьхукнувши на мовчунів.
Збурцидуючи лиху пику смеречнюків,
звив’юють букурудню шкарбунів і цибуків, -
піджмургуючи огул збитюків, а щучки лакуни
викличують грюк буків, згмуркнувши з них шпигунів.

Землючки з-під гір видлужують хвастунів-м’якунів.
Пофортунило  принукіам на кректунів, чути цокот сили-муки,
Який тут струс буйвілів із тванюк. Угрюм хрипунів.
Злючки кепкують з них, примруживсь на красунечку,
підтюжують падлюк, іч, їм, вузько, по-буржуйськи
зміючись, бімбулющаться з білих булькуків.
Аж тут, букер-бурундук як грюкне мульду-смереку на них,
і репнувсь сутулий дуб  в мульку дзум річки, в Люлечку.
-А-у! Ти ж, гуцул! Недоум! Сатанюка незчулена!

Лексус у бамбулів, - піднявсь караул у лісі гадюк.
Борсуки дзумлять в багнюці булі-буль,
грюкають кухі-кіху. Хрумають вулії.
Марюкають кректуни дрюки-коренюки осик.
Ярмулька нудіюк курлюкнувсь з кривульки,
в табун мух, в бубир-трюм, і вцюкнув сутуль бука,
запхукали кіху-кухі плетунів. Гуцульщина бумкає!
Розпукують гніздюки каюків-верескунів.
Цурбіль буків. Гуцульський буль-буль.
Притул павуків. Булькіт-конвульс.
Аж гульк - забулькала бульбочка. Полундра!

Ярчуків гульбище! Бондарчуки з лакун
стукають до равликів! Поскулюють до красунь.
Зарюмсав Вакула, любить Любечку  свинюків.
Тю, зозулів сундук для рогуль, і збив віадука.
Грюкнув, цюкнув і пішов по брунечкам,
розгул гарнюків усіх впритул хапнув.
Бунчук шушукнувсь до тварюк, - брехунка!
Обжулюють живих, ще й цей,  каплун-гніздюк.
Вуглярчук пристунивсь, спугукнув трюком
шпульку глистюків. В завусок віслюків! Агул!
Цюкнув мовчун віслюків, поклав близнюків баул.
Підняв весь куркульський намул. Айда. Айда!

Вигрюкують в грязюці вертуни гумок,
висутужнять бурсуки нехлюїв-шипунів.
Трюк ходульних мірчуків-хірчуків.
Каюк білим гризунам. Захрюкав, -  мачують.
Вибушують лучукчутром шум-жужіль
із усюд грязюк, - дундук, - стум шпарунів!
Ізтрумбуючи вулізуруз в бурдюк шкарабунів.
Скужілів сюр цвіркунів, який товстун,
тю, вуйок-биндюжник мумбузить вусик,
фурвить усю баглузію зубів бурундуків.
Фрузлить буржуй бучукчу, - яка куркума, смак!
Мукузьки шкулять, вибріджуючи  мильтух,
ізвудливши купаж-смаку, букетик  мурують,
бурждулик запахів із квітів  на брук-лужчини.

Чи дірвусь бундючних нулів гальюнів,
Туту у буйволів опікун ризиків і суму,
під цю твань в лісі крумишкою
витруюють  визуб і прушки духу шатуни.
Тпрукнв мачула, шкарабун віслюків
куркулюкнувсь в цю жуть, в стугну річки.
Хамулів грим чаклунів гічкурвіслувсь
в мужільчур злючий пульманів. Кажани.
Вцілілі пилюки від руху, пискуни
відринули з булиці в тій кручі-бурі.
Джіргують струї  в брузькі свисти,
глухіньки із-під кудрі сивої Русі.

Хулить в стихії зуд прелюдії пустунів,
вузькі люлії згулькли в мазунів  смулії.
Чудитіють перуни купіль гірської річечки,
ситі струпні валунів вигрулюють хлюбії.
Зіткнулись клубні землі шпарун-повзунів,
курмкають юним ласунам, гурцулять бурштин
із жублії, під звук птишуршилять ліліпутів.
Уфірують мікстури в бурульках,
підриви грузить в ницу душу,
і гнусить шкурну музу барабуль.  
Забулькудив сухий дух невістюль-скрух.
Чи був тут вибух пульсу Люсі в блуді?
Ні, тут виріс тютюн, відчув крізь нюх,
її брюшить в спину дим вогню.
Чи відпишуть скрухлям їх подимну?

Ніколи! Ці клопотуни в трунку без вістунів.
А на бігунках хмурих душ лишились руді в'юни.
Дутки вам, підбивши ці люті підсумки, вам  дутки!
Мудруй собі, бісу, а ми живі, і думи в існуючій силі.
Дужий і грубий гід лісів хвилюючись
осудить бульбочку від виліку лисників.
Дружбі видулив ці сиві чуби в Русі.
Гулішів ліс удібну любить і свіжу вість.
Зблиснув грінвуд і всюди квіти фурміють.

2020
© Сергій Негода
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2021 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні