Така холодна погода в Сарагосах,
на розкопках саркофага в Арагонах.
Фольга. Аромат молока. Кагат. Посох скотаря.
Фляга. Аморфна смола. Хата в запахах йода.
Хабар. Пряна вонь ропах. Сага ладана. Кабала.
Якась вонь. Пляма помаранча на фарфорах.
Смак шафрана. Поглянь-но, яка файна поляна.
Повна склянка бальзама. Полтава в очах.
Солодка, в’язка маса масла. Якась Йошкар-Ола.
Казкар на панно. Погляд на кадастр пам'яток.
Шарах. Кавказ. Погоня на конях. Раптом смог.
Така ця золота вода, - хазяйство вахлака! - Пожар!
Якась вогняна кабарга на пасмах Волопаса.
Якась пастка парабол на сон-травах. Снага.
Заплакала гора Парнас. Фронда. Поплач, ханжа!
Ай, погляд, шваляй в кайф, параноя, - до сонця!
Глянь, шо за скоморох в парчах, якась кавалькада заклять.
Хапкома на розкопках царя Йордана стався град.
Вгощай сором, - борщ, брага, бо цар-бородар
забагато дав нам золота. Ото бородань!
Нам, болванам-бондарям, завдаток варварського вождя,
як дарча бомонд ватагам та васалам.
Хай сваряться поза оком, з завзяттям вантаж ґвалт.
Раптом на розкопках стародавнього гробаха,
царського саркофага заграв заколот ґав.
А в чагарях грака знайшлась ржава шабля з Дамаська,
А грабарка для водойм знайшла склад грамот з Бостона,
якась там грай-шпага з Далласа,
якась там шок-шашка для анаконд,
задаром в цяцьках шолом та шворка скотаря.
Солярня якась, зашквар, сваряться за що, -
за снаряд в сплай-осадах старого хмарочоса.
Так ось, аналог автострад на породах, -
тяжко завойована хорда в Алтай, за алмазом.
Там, аврал, раптом знайшлась стара вовна в саржах,
Ай-ай-ай, - сваряться в холошах за аванс,
сваряться за вапняк на автотягачах агронома,
сваряться за алкоголь на маслаках храма-собора.
Часто сваряться за сап’ян на клаптях чобота.
Так-сяк, розбрат на розкопках саркофага, -
а нам, совам-ботанам, - шоколад та соната, -
скоса сонях в сваволях, в осокорах - слобода,
там содом та гоморра сорока собак,
мов спалах до самоповаг в солод-сльозах,
мов сором’яз в сарказмах-скорботах.
Стався шок, ясно, розкол, раз по раз драч за рапс,
в нашого народа в комарках Сарагоса,
там самовладдя в обманах патрона,
шкода, там, наша ямайка в ямах,
що ж до щастя в спас-розпач - одна чапля!
Про спогад ясочок з Сахар - ото, Чад.
Якщо сповна щастя, як-то рано-рано
на самодопомогах, - наш хоровод за!!!
Настав час, ранг та стаж,
якась-то самопосвята
яхонта з Ханоя в Сократа,
ото, штанга, - п'явка,
п'яна чортяка з хардтопа!
Ой, яка там слава? - Одна халявка.
Якщо така пряма щогла хапкома
в прохача з Самарканда,
та нам, гайда-гайда в Хайдарабад.
Як-от, ця захапана з острова Ява
в самозакоханого самородка
чорнороба, раджа в розкрадача... -
Чортзна-що! Чортзна-то-як!
Альтанка. Самотня сова в чварах згадала
про самосплав Альбатроса за хабар, -
хапком на катамаранах по чагарях, -
яка то, ранкова, яскрава Самара,
а яка та, красо, в ярмах аматорства,
вся наша Вовча в ярах та на ставках!
Як там, в Сантьяго, почвалав наш раб,
з ятаганом за нашого робота-анатома з Самоа, -
от вам вся розправа за самовольство в районках,
яка-но там розробка в розкопках,
то така розтрата в потворах цього ставка.
Замаялася сова, як-от, в ангарах англоман
взяв за розпродаж ягнят сполох-страх старост
А в ангорах наш народ в розрадах накравсь,
на ярмарках - нахватався, - схапав крам.
Якось стався розгром страхфонда
за Сармата, в стоколосах за час Столяра.
Взялась якась обласна санобробка
за трьох сторожок, - айда, на халявках!
А можна, моя толока, - а я? - за стоп-кран,
Страх, розголос, -а-я-я!- тойя, - а то, шо за фонтан? -
Торнадо затоптало кров тракта в тополях скотаря!
Така ця розв’язка, як таранька для росомах.
А то що за форс ротякам? А то, - тяж з тяглом
на топчанах, то в розпал роззяв - на стоногах флора.
Так що, формат-розпродаж розвоз розкрадачам,
бо давно розламана страшна жаровня.
А то що? - Розплата за жорна! - Флакон бальзама! -
Запромовляла товстоброва голова в хаос
до рамок в сяйво танатолога:
- Тойон, ой-ой, товстолоба амба!
Амба нам! Як Бог - в борг! То - амба... |
