Опубліковано: 2020.05.26
Поетичний розділ: Громадянська лірика

Віталій Єгоров

ГЕНИЙ  ЗЛА

Уносит клеть меня в забой,
я резво уголь добываю -
иссиня чёрный, золотой.
В земле даров природы валом.

Сокровища камней и руд
земля запасливо хранила.
Я даровую дань беру -
алмазы, золото, бериллы.

Она их мне приберегла,
миллионы лет добро копила,
меня, грабителя, ждала,
когда войду в азарт и в силу.

Я - плоть разумная земли.
Во мне её все элементы.
И я божественно велик -
живу и мыслю не как смертный.  

Ни кит, ни слон мне не указ.
Со мной в сравнении - гиганты.
Но я могу лишить их глаз,
лишить их жизни и богатства.

Я и ваятель, и злодей,
и жертва, и венец творения.
Я всей природой завладел,
не дорожу её доверием.

2020
© Віталій Єгоров
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/51513/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG