нам не ходити вже у флібустьєрах бо в грі життя отримавши ренонс ми скніємо в своїх геліосферах розсівшись купно біля хатніх сонць тут затишно круп’є рахує гроші і програші і виграші усе що по життю проїхавши в розкоші заплямувало мов бензин шосе он райдужними плямами в калюжах неону Шлях Чумацький виграє а те що за узбіччями то дуже якимось Хмаро-Магелланим є хай іноді непевно й чорнодіро на балясайтах наших теревень – тримає GPS на краї виру автівки не проспіваних пісень проміння з виру тужне й полохливе немов геліосфери рудимент а в сфері все яскраво й реготливо а в сфері навіть клоун – президент а зовні лиш аварій крутанина в якій зникає світло рух і мить для чого ж «Вояджер» немов жарина з геліосфери в темряву летить?
|