Опубліковано: 2020.05.21
Поетичний розділ: Філософська лірика

Андрій Теплов

Грех

То, что и нужно доказать.
Хотя… никто отнюдь не должен
ни открывать, ни предъявлять.
Грехи свои не подытожить.
Но тут опять как посмотреть:
пойди, доверься и покайся.
И сразу можно обнаглеть,
а хочешь – матом поругайся.
Ведь все мы здесь не без греха…
Но только тот достоин слова,
кто, отпуская на века,
его не повторяет снова…

19.05.2020г.

2020
© Андрій Теплов
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/51496/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG