Йойк. Стара Сова. Каланча на вартах вора.
Трясця його! Стрьомбайся. Натовп в крамаря.
Дрожак на базарах.  Град в жорствах балакух.
Башкара жорстка. Бабахай в хабарах.

Хльостай баняк байду.  Агармак. Махайся, банда,
чохрайся рогачами байдак. Озоряй. Малахай.  
Балалайка в мочарях. Напатякав  вайло накрай.
Прямо в байрак. На канавах капость. Ярмо-батай.

Ганьба. Огорожа.  Зграя татар.  Атака монгол.
Сторож загорлав: Тьма! Облога! Талалай. Драй.
Там тьма монгола. Прощак бовкай дзвонарям!
Гвалт. Аврал! Ворота на батогах. Мочар, дай вогня.

Дойда. Давай барахло. Воронка.  Солома!
Доваж татарва. Бабляйся тварь. Вогонь-коло.
Двай бапяк в тарахкало балясай. Марай сарай.
Ляск. Дряск.Там мала золотая тьма в драгвах.

Шворкай,  баяй. Балаган - в багатьох, та марно.  
Гамба нам. Звага ця марна. Господь! Змолоть!
Пробач нас даром. Рядно  давай. Махрай градом.
Мотай бабонька задом. Грязь. Вода. Колошмать.

Вождь роздав вчора страм вартам. А нам кабала.  
Каталажка драгомана. Доказ. Дрантя. Мокраль.
Крадькома огляд  його товара на конях. Вкрав!!!
Кашовар на ганок. Котляр ой, жара хожа.  

Марно  та всяко ганьба нам. Закарваш в облогах.
Достойна самоповага града. Падло в острог.  
Мотлох. Багно. Дядько ароматно смоляй.
Тарадайка якась зафоркалась на воротах.

Йолоп, там гавкання собак, свара громад.
Гробар з горном, то розор-орда над край на колясках.
Здавай нам доводом  гордого гострослова.
Домонтар горлань. Газда на жаргонах сама.

Батя посягавсь на самого князя. Щастя-доля.
Давай на шлях кодлай за барабаг.  Наддаток.
Там в гробах довкола патлата братва.
Йойк. Забава. Дотягалася. Кланяйся, одоробло.

Та чвалай, та тьопай. Старомодна шваль з града.
Там вся сторона колодязя на волах та колонах.
Осадно. Аврал, доктор тайкома вкрав достаток.
Шорстка дорога - гайда-гайда. Самоповага.

Шарпак в мохнатках.   Здогадався як покладь.
Князь Данько в пантофлях на коморах. Капость.
Щось надзьобав. Князь позавчора дав драла.
Конь Козак в кодолах. Ковбаня там. Кваша монгол.

Народ на щоках йойкав, в лаврах сховався корчмар.
Ланка з гаманом. Врода горлала на волохання.  
Ця квола гора надто коштовна для князя.
Столяр на ладшафтах, там потай для вождя.

Його робота - квача, запарна точка. Вподобав мазок.
Гасло на масках. На гаках клапоть-льохань. Заморока.
Краса сала в котляра. Його коняка знайома.
Огорожа. Паркан. Коханка кощава. Казан-чорта.

Оранда. Повар. Наша воля воскова - рахманна срамота...
Коршак з тавром. Якась своякова коханка в космаках.
Насолода. Лакомка. Самчно. Красота. Аморна.
Доглядач заждався в балках. Своя хата господа.

Взяла  щось нас воля на докорах, - оборона.
Така катастрофа ворожа за цього монгола.
Голова в космачах, як бочка  кашовара.
Шахрайство навколо. Воронок шахрая.

Точно, довкола града огород та дозорна орда,  
пособляй нам, сторожка втрачала басмача.
Обов’язково йшов коловорот на таранах,
а батько промовляв з молотка, знов талант.

В панорамах довгов’яза хоробра дратва,
Батя оглядавсь на слова. Зашквар. Дзявк. Задовбав.
То моя дорога чорна, то вона - прозора і добра.
Багатшай моя ковбаса - яка ж гостра зброя мас.

Чаполоч. Лавка. Шабля. Сполох-птах. Нащадок.
Роздягся догола до свого Бога. Нашорошся.
Нога вся в екземах. Волосся. На що ця болячка?
Наполягся, намазавсь, - ось наскок, постанова.

Одягавсь наостанок. Ой, пастка, - ой, вчасно.
Золота дорога з чортополохом. Орда готова.
Орда спроможна за нового ката до повстання.
Намовляв батрак, якась обмова в шатрах.

Нагло набрякла сволота в таратайках.
Якась нагайка-карбач. Бряжчання здаля.
Нагорода за здоров’я. Кров. Богомаз досаджав.
Ловко сполохав на щось. По шпалах. Лоботряс.

Лошак Аматор лопав подоб з вод. Напхався трав.