Опубліковано: 2020.05.04
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Андрій Теплов

Река под луной

Ни потому, ни вопреки…
как две луны сошлись в зените.
Шальной поток земной реки
не развернуть… вы уж простите.
Никто не знает, что к чему,
но все отчаянно рыбачат,
улов бросая за корму,
в надежде выловить удачу.
Шторм. Штиль. На разных полюсах
лежат возможность и желание.
А между ними крыльев взмах
или же вечное скитание.
Звенит душевная струна.
Река впадает в мироздание.
На небе вновь одна луна,
прекрасен мир в её сиянии…                  

29.04.2020г.


2020
© Андрій Теплов
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/51443/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG