Опубліковано: 2020.04.11
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Мария Сакали

Куда качнётся маятник???

Мир никогда не будет прежним!
Ну, а пока завис он между
цепи оторванным звеном,
Горгоны лика смерти в нём,
не позволяющего смежить
ни днём, ни ночью в страхе вежды,
и робким шёпотом надежды,
дыханием с востока свежим,
где чуть светлее полоса.
Не устают ловить глаза
далёкий проблеск, тешась, тешась
излучиной рассветов вешних…

Средь тьмы мучительно кромешной,
вдох затаишь, следя, следя:
качнётся маятник куда –
ждёт жизни гимн, её пьета???*

*Пьета - в изобразительном искусстве сцена оплакивания Христа богоматерью;
здесь –оплакивание жизни.

8-11 апреля 2020 г

2020
Киев
© Мария Сакали
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/51310/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG