Опубліковано: 2020.04.07
Поетичний розділ: Громадянська лірика

Мария Сакали

Мир уже не будет прежним

Мир мой, праведный и грешный,
ненавистный и родной,
даль, омытая слезой,
опостылевший скворечник!
Ощутив дыханье бездны,
хрупкости своей безбрежность,
лепрозория кромешность,
смрадный пот его и гной
ненадолго за спиной,
ты уже не будешь прежним,
мой безумный мир земной!

Может, помня о минувшем,
ты на йоту станешь лучше -
чуть добрее, чуть светлей,
кровь водицею не льющим?
Иль - пропойцею заблудшим
жизнь грошом последним спустишь
под привычное "налей!"
в тошной бестолочи дней???

6-7 апреля 2020 г

2020
Киев
© Мария Сакали
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/51294/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG