Опубліковано: 2020.04.03
Поетичний розділ: Гумористична та іронічна поезія

Вiкторiя Тищенко

БЫЧОК

Нe мычал, нe мечтал,
от рожденья – молчок,
на асфальте лежит
кем-то смятый бычок.

Не лизал он рассвет
молодым языком,
лишь людей обвивал
ядовитым дымком.

И покамест ему
не пропели отбой,
он в ухмылке торчал
смертоносной трубой.

Обещай мне, малыш,
по Земле никогда
ты не будешь пускать
вот такие стада.

К месту словно присох,
самый цепкий крючок,
на асфальте лежит
желто-белый бычок.

2019
© Вiкторiя Тищенко
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/51268/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG