Опубліковано: 2020.03.22
Поетичний розділ: Пейзажна лірика

Віталій Єгоров

УТРО

Порадовало утро белизной
снежинок, танцевавших в ритме ветра.
Их можно было видеть по одной,
летящих друг от друга в сантиметре.

Садились, будто птицы, на ветвях,
меняли цвет печали на невестин.
И отступал от сердца смутный страх,
и предлагал взамен набор конверсий.

И было их чего мне выбирать.
Я радовался лёгкости снежинок,
их весу, много меньше, чем карат,
но как они узором дорожили!

Похожей на подругу, ни одной.
Читался нрав в зигзагах, завитушках.
Характер у снежинок заводной,
как у девчонок наших  - непослушных.

На снег, как завороженный, смотрел
и забывались вирусные страхи.
Избавиться хотел я поскорей
от звания затворника - монаха.

2020
Киев
© Віталій Єгоров
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/51202/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG