Опубліковано: 2020.03.10
Поетичний розділ: Громадянська лірика

Андрій Соболєв

О любви и власти

Любить девчонку не зазорно,
Пусть сердце от любви болит.
И пусть девчонка будет вздорной,
Люби, коль сердце так велит.

Любить вино,  шашлык, конфеты,
Не грех, валяясь на коврах.
Пусть даже от такой диеты,
Твой вес растет, как на дрожжах.

Любить природу можно вечно,
Природа нас переживет.
И в точке, всяк из нас, конечной,
В природу эту и уйдет.

Любить страну - святое дело,
Нам той любви не занимать.
И пусть страна нас поимела,
Она права, она же мать.

А кто любовью нам отплатит?
Власть, что мы ставим над собой.
А жизни наши кто истратит,
За власть сражаясь меж собой?

Как власть печется о народе?
Кого люблю - того и бью.
Да, это мазохизма вроде,
Когда ты любишь власть свою.

10.03.20.

2020
© Андрій Соболєв
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/51156/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG