Опубліковано: 2020.03.10
Поетичний розділ: Філософська лірика

Андрій Теплов

Костёр

Нет… не бывает дыма без огня.
Как и побед без крови не бывает.
Блеснёт догадка на исходе дня
и, словно льдинка, в сумерках растает.
Куда идём – не знаю, хоть убей:
то ли в конце пути, то ли в начале.
И кто-то в ухо шепчет: «брат, налей
и разгони скорее все печали».
Вот только боль вином не заглушить,
но коль горит костёр, и сердце бьётся, –
я предлагаю, братцы, просто жить!
И эта жизнь не раз ещё споётся…

07.03.2020г.

2020
© Андрій Теплов
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/51155/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG