укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44604, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2007.04.16
Роздрукувати твір

Аліна Остафійчук

***

Я говорю с тобой как с братом
И чувство больше, чем любовь.
Мы – одиночеством распяты
И неприкаянны как боль
Бредем по тропам чудной жизни
Уже не веря в чудеса.
И от крещения до тризны
Распахнуты в любовь глаза.
Мы ошибаемся и курим,
Юродствуем, злословим, спим.
И страсти – как в стакане буря,
И встречи призрачны как дым.
Все вновь душой переживая,
Переболеть хотим весь мир.
И сердца рана ножевая
Сочится словом из груди.
Мы пишем, пьем, приходим, платим,
И плачем, и прощаем всех.
Меняем города и платья,
Меняем счастье на успех.
Но пустота сквозит из окон,
И холод селится в душе.
Наш мир убог и слог наш скомкан.
Нет ничего, что можно сжечь.
Нет ничего, что можно вспомнить
В рассветном звоне. Нервов плен,
И в судорогах агоний
Мы льнем – как к матери – к земле.
Мы ищем  в родниках спасенье,
В святые росы прячем лоб,
И горлом кровь идет. Отбелим
Белилом неба потолок.
Отмоем кожу от ненужных
Прикосновений – без любви.
Дождю мы открываем души,
С закатом истово горим.

Но также одиноко утро,
Его дарить бы – но кому?
Считая годы как минуты,
Мы жаждем брата по уму
И по душе – чтобы раскаты
Безумных слов, открытий, встреч
Делить вдвоем, по жизни рядом
Идти. Чтобы в могилу лечь,
Хоть на секунду здесь оттаяв,
Хоть часть души отдав душе
Родной. И радость пониманья
Познав, любовью мир обжечь.
Я говорю с тобой как с братом.
Сама себе не верю. Но,
Я знаю – только это правда:
Мы словно свет и тьма – одно.

2007
© Аліна Остафійчук
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні