укр       рус
Авторiв: 413, творiв: 41982, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2020.02.28
Роздрукувати твір

Ольга Брагіна

***

зря что ли тебя в средней школе ставили на гречку возили на Черную речку
чтобы воспитать эффективного человечка работницу мать
чтобы ничего плохого не знать не ведать по режиму обедать
страдания вредны и чувство вины и многосложные сны
серьги серебряных пуль в мочках ушей говорили тебе пошей платье с воланами
с этими снами странными не оглядывайся назад там огни не горят
там столько дней подряд забытые праздники в которые дарят привычный одеколон
потом сертификат в спа или фитнес
лёд расходится ты говоришь хоть теперь спаси нас
эти холодные черные воды реки твою кровь заменяют собой неба севера контур слепой
манит ретушью темной пустой синевой
это камни которые тянут ко дну там тепло и спокойно наверное
там наваристый суп на первое потом пюре с котлетой компот там каждый как должно живет
"нет никакого мифического народа, я - это и есть народ", - повторяешь про себя
февральская мерзлая земля обжигает ладони
нет кажется это не я за руку тебя держала всё что ты велишь выполнить обещала
страна дарила тебе дорогие ленты потому что здесь никем ты не станешь
будешь повешен после на них после износа уже не дорогих
это и есть высшее проявление любви подумай только недолго
зря что ли тебе внушали чувство долга чувство что всё верно иначе никак
зря что ли выжигали словно третий глаз на лбу невидимый знак
по которой ближе стоящих узнавали в золотой фольге невкусные эти медали
самым лучшим горстями потом раздавали

2020
© Ольга Брагіна
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2021 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні